Переглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.

cookies
noimage
6.6 Рейтинг від 1 користувача

Ужгородський замок

Якщо вірно, що будь-яке старовинне місто має свою душу, застиглу навіки в камені, то душа стародавнього Ужгорода знаходиться на вершині Замкової гори, де вже багато століть височіє кам'яний богатир – Ужгородський замок. Ця кам'яна цитадель була збудована на основі фортеці стародавнього Угорського королівства, яка була свідком набігів половців і татаро-монгольської орди, тому Ужгородський замок в повній мірі може вважатися однією з найстаріших фортифікаційних споруд в Україні. Суворий страж Закарпатських земель на своєму віку побував не тільки фортецею, а й магнатської резиденцією відомого роду Другетів, а також духовною семінарією греко-католицької єпархії. В середині 20 століття замок був перетворений в краєзнавчий музей, в колекцію якого були передані експонати з колишнього мукачівського музею Тиводара Легоцького.

Історія Ужгородського замку

Перше, тоді ще дерев'яне, укріплення на пагорбі над річкою Уж належало прикарпатському слов'янському племені білих хорватів, на місце яких на початку 10 століття прийшли прабатьки угорців – угри. Коли через кілька десятиліть землі Карпатської Русі увійшли до складу молодого Угорського королівства, на місці дерев'яних укріплень була збудована кам'яна фортеця, яка стала адміністративним центром одного з найстаріших угорських комітатів, комітату Унг. В 1086 році, вже через кілька років після зведення, фортеця зазнала нападу половців, які діяли стрімко і напористо, але так і не домоглися свого. Навала татаро-монгольської орди в 1241 році Ужгородський замок переніс важко, загарбники зруйнували більшу частину фортеці і спалили місто. За наказом короля Бели IV після відходу орди було розпочато будівництво або відновлення фортець у всіх стратегічно важливих пунктах Угорського королівства, в число яких входив і Ужгород.

У 1248 році почалося відновлення Ужгородської фортеці, яка захищала східні рубежі королівства аж до 1317 року, коли її знову захопили і знищили татари. У 1322 році в історії фортеці почався новий етап, пов'язаний з впливовими угорськими магнатами з роду Другетів. Філіп Другет, що зробив неоціненну допомогу Карлу I Роберту в завоюванні угорського престолу, отримав в подарунок великі володіння в Закарпатті, якими його спадкоємці володіли майже чотири століття. Під час правління Ужгородом Другети кілька разів перебудовували свій замок, оскільки того вимагала поява нових видів вогнепальної зброї. Перша масштабна реконструкція Ужгородського замку відбулася в кінці 14 століття, коли над укріпленням замку на запрошення Другетів працювали італійські військові інженери. (більше)

Що подивитися?

Міць Ужгородського замку, який є одним з найбільш добре збережених замків України, прекрасно відчувається з першого погляду на його могутню фортечну стіну з отворами бійниць, кам'яний портал в'їзної брами та строгий будинок старовинного палацу. Чотири крила палацу утворюють замкнений внутрішній дворик, в якому на випадок облоги в товщі скелі був видовбаний глибокий колодязь. У 20 столітті під час археологічних досліджень в східній частині двору був знайдений фундамент стародавньої церкви Святого Юрія, згадки про яку зустрічаються в історичних хроніках 1284 року. Пізніше Другети використовували церкву як сімейну усипальницю, а в 1646 році в цьому храмі відбулося підписання Ужгородської унії. Церква була повністю знищена під час страшної пожежі в 1728 році і аж до 1970-х років про неї забули. У південно-західній частині двору збереглася будова стайні, а в правому крилі замку можна побачити колишні тюремні приміщення з камерою тортур.

У самому палаці понад 40 кімнат, внутрішні інтер'єри яких почали реставрувати з моменту відкриття тут музею. Найбільше приміщення палацу, колишній Лицарський зал, в кінці 18 століття стало виконувати функції внутрішньої каплиці. Стіни і стеля каплиці, а також сусідніх приміщень в період розміщення в замку духовної семінарії були прикрашені ліпниною і сусальним золотом, зараз цей декор частково відновлений. Дуже красиві фрески на біблійні теми були виконані на склепінні каплиці в 1857 році живописцем, майстром іконопису Фердінандом Видрою. Зараз в Лицарському залі розташовані експозиції, присвячені історії Ужгородського замку, а в колишніх приміщеннях духовної семінарії можна побачити робочий кабінет, приймальню і кімнату для відпочинку, що належали ректору семінарії. В цілому колекції Закарпатського краєзнавчого музею, які розташовані в залах замку, налічують десятки тисяч експонатів і впорядковані за кількома розділами.

Ужгородський замок відкритий для відвідувань:

з 10 до 18 (вівторок-неділя).