Переглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.

cookies
noimage

Сидорівський замок

Сидорівський замок, який видно з будь-якої точки невеликого села Сидорів, є яскравим прикладом того, як старовинна будівля може виглядати красиво і велично, навіть якщо вона вже багато десятиріч перебуває в руїнах. Світло-сірий будинок колишньої резиденції магнатів Калиновських має досить оригінальну форму, завдяки якій Сидорівський замок отримав влучне прізвисько «корабель». Більше двох століть замок знаходиться в запустінні і безжалісний час завдав йому набагато більше руйнувань, ніж битви і війни, які шуміли колись у його стін. Але, незважаючи на напівзруйнований вигляд, Сидорівський замок все ще здатний здивувати мандрівників, які вирішать відвідати це забуте надбання Тернопільській землі.

Історія Сидорівського замку

Будівництво замку в Сидорові почалося в 1640-х роках з ініціативи Марціна Калиновського з впливового шляхетного роду, якому належало чимало володінь на Поділлі. На той момент Сидорів, що веде свою історію з кінця 14 століття, вже майже ціле століття мав статус міста, у чому була величезна заслуга колишнього власника цих земель Якуба Потоцького. Неподалік від Сидорова, в місті Гусятин існував родовий замок Калиновських, але Марцін Калиновський вирішив збудувати ще один кам'яний замок, який міг би стати захистом для місцевого населення під час можливих набігів турків або повстання козаків. Місце для нового замку навряд чи довелося вибирати довго – високий пагорб, що омивається з трьох сторін річкою Суходіл, був немов спеціально створений для розміщення тут оборонної фортеці. З південно-східного боку, там де пагорб з'єднувався з лінією річкового берега, для захисту замку був викопаний рів і насипано вал. (Детальніше в розділі історії)

Що подивитися?

Залишки колишньої величі Сидорівського замку поки що проглядаються в його збережених фрагментах: зовнішніх стінах північно-західної частини, трьох напівзруйнованих вежах і південній бастеї, яка колись служила одним із в'їздів у замок. Над аркою воріт цієї бастеї збереглася плита, з вибитими на ній латинськими словами і гербом Калиновських. У північно-західній частині замку раніше розташовувалися каземати і різні господарські будівлі, тут до сих пір можна зустріти не завалені входи в підземелля, але без спеціальної екіпіровки туди краще не спускатися. З боку самої зруйнованої, південно-східної частини замку відкриваються види на річку Суходіл і залишки оборонних укріплень на її березі. Найбільш поважно Сидорівський замок виглядає знизу пагорба, коли оборонні стіни, що сходяться в трикутний мис, створюють ілюзію ніби над краєм обриву нависає ніс корабля.

Неподалік від Сидорівського замку розташована ще одна історична спадщина роду Калиновських – бароковий Костел Пресвятої Діви Марії, який був побудований для домініканського ордена в 1730 році за наказом Марціна Калиновського. Унікальна будівля, проект якого створив комендант фортеці в Кам'янці-Подільському, військовий інженер і архітектор Ян де Вітте, формою вівтарної частини, пресвітера і дзвіниць імітує елементи герба Калиновських – стрілу, лук і зірки. Через бічний вхід можна потрапити всередину костелу, щоб подивитися на старовинні дерев'яні вівтарі, залишки органу і ліпні прикраси інтер'єрів в стилі епохи бароко. Колись в костелі зберігалася багата бібліотека сім'ї Пайгертів, але до наших днів вона, на жаль, не збереглася.

Сидорівський замок відкритий для відвідувань: щодня і цілодобово.