Острозький замок
Неподалік від Рівного, на березі річки Вілія розташований Острог, який тільки на перший погляд здається невеликим і невідомим для туристів провінційним містечком. Свідком славної історії цього міста, що входив до числа найвідоміших і багатих міст Волині, є замок князів Острозьких, який веде своє існування з 14 сторіччя. Потужні стіни і башти замку за минулі століття руйнували і перебудовували, але суворий середньовічний дух все-таки не покинув Острозький замок. Зараз на території замку існує краєзнавчий музей та музей друкарства, де можна дізнатися чимало цікавого про першодрукаря Івана Федорова, який користувався заступництвом князя Острозького і видав тут першу Біблію церковнослов’янською мовою.
Назва укріпленого поселення Острог, датована початком 12 століття, зустрічається в одній з частин Іпатіївського літопису, присвяченій часам Київського і Галицько-Волинського князівства. На залишках давньоруського городища, на пагорбі над лівим берегом Вілії в ту епоху була побудована дерев'яна фортеця, яку в 1100 році за умовами князівського з'їзду в Витечиві передали у володіння онукові київського князя Ярослава Мудрого, князю волинському Давидові Ігоровичу. У 1241 році по цих землях руйнівним ураганом пронеслася татарська орда, знищивши і дерев'яну фортецю Острог.
У середині 14 століття почався новий етап історії Острога, який разом з Дубно на кілька століть перейшов в руки впливового князівського роду Острозьких, походження якого різні історики ведуть то від Данила Галицького, то від Гедиміна, то від турово-пінських князів. Засновником Острозького замку, що став фамільної резиденцією цього роду, вважається Данило Острозький, згадуваний в Густинському літописі, коли в 1341 році цей князь виступив на стороні Великого князівства Литовського проти поляків у боротьбі за Галицько-Волинську спадщину. (більше)
Що подивитися?
Архітектурний ансамбль замку Острозьких складається з чотирьох об'єктів, уцілілих до наших днів всупереч різним випробуванням: Мурованої вежі, Нової вежі, Богоявленської церкви і надбрамної дзвіниці, яка була збудована в 1905 році, в період реставрації замку. У Мурованій вежі, як уже згадувалося вище, розташовані експозиції міського краєзнавчого музею, вхід в який пролягає через підземелля Острозького замку. У музеї представлені історичні, археологічні та етнографічні експонати, пов'язані з історією роду Острозьких і життям древнього Острога. Як і в багатьох інших середньовічних замках, в Острозькому замку можна побачити портретну галерею князів-власників, різні антикварні меблі і предмети мистецтва, збройову колекцію і збори релігійних артефактів (іконостаси, скульптури святих та ін.).
Богоявленська церква, зведена в 15 столітті, була приречена на загибель останньою з роду Острозьких, божевільною Анною-Алоїзою, яка в 1636 році заборонила користуватися православним храмом. Більше двох століть церква перебувала в запустінні, і тільки в 1887 році було розпочато її відновлення, в ході якого первісний готико-ренесансний вигляд храму був змінений у бік візантійського стилю. У цей же період були зроблені інтер'єрні прикраси церкви, а також встановлено масивний іконостас, виконаний майстрами з Санкт-Петербурга.
Неподалік від замку, у сквері розташована пам'ятна стела, присвячена 400-річчю Острозької академії – слов'яно-грецької школи, заснованої князем Костянтином-Василем. Скромна будова цієї школи не збереглася, зате екземпляри найвідомішої Острозької Біблії, надруковані в її стінах Іваном Федоровим у 1581 році, розійшлися по всьому світу. Багато вчених, громадських діячів та монарших осіб в 16-17 столітті володіли цією книгою, але до наших днів з 1500 книг вціліло всього лише 300. Острозька Біблія зберігається в багатьох музеях світу, є в бібліотеці Оксфорда, а також два примірники можна побачити в самому Острозі – в краєзнавчому музеї та музеї друкарства, який знаходиться в Луцькій вежі.
Острозький замок відкритий для відвідувань:
щодня з 9 до 17:30 (п'ятниця – до 16); понеділок – вихідний.
текст Неля Терехова
