Переглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.

cookies
noimage

Бердичівський Монастир-фортеця Кармелітів Босих

Навіть з єдиного погляду, кинутого на Бердичівський монастир Кармелітів Босих, вгадується давня та насичена історія цього монастирського комплексу. Монастир не дарма нагадує стародавній замок, адже кілька століть тому свята обитель була збудована на місці родового гнізда магнатів Тишкевичів та успішно виконувала функції фортеці, за стінами якої ховалися ченці-кармеліти, паломники, торговельний люд та місцеві жителі.

Історія Бердичівського монастиря-фортеці

Історія заснування монастирського комплексу, який багато років був не лише святою обителлю, а й потужною фортецею під прапором Речі Посполитої, нерозривно пов'язана із Янушем Тишкевичем. У 1620-х роках цей шляхетний шляхтич, виходець із багатого магнатського роду Київського воєводства, двічі побував у татарському полоні. На вдячність небесним силам за порятунок від полону та повернення додому живим у 1627 році Януш прийняв рішення передати територію свого родового замку в Бердичеві на березі річки Гнилоп'ять ордену босих кармелітів для зведення монастиря. За легендою, у полоні Тишкевичу уві сні з'явилася Діва Марія в оточенні ченців і передбачила Янушу, що той стане засновником непереможної фортеці. Після чудового сну Януш присягнув, що після повернення додому збудує не лише фортецю, а й монастир із храмом. У Люблінському Трибуналі від 1630 року Януш Тишкевич офіційно підтверджує передачу свого родового замку та навколишніх земель у розпорядження ченців, а на утримання монастиря їм було відписано село Скраглівка та 1800 злотих щороку. (Детальніше в розділі Історія)

Що подивитися?

Комплекс Бердичівського монастиря Босих Кармелітів так вдало розташований у мальовничому місці на високому березі річки Гнілопять, що його вигляд вже давно став відомим туристичним символом міста, який тисячі і тисячі разів розтиражовано на листівках, брелоках, магнітах, чашках та інших сувенірах. У наші дні старовинна обитель кармелітів складається з декількох будівель: надбрамного та келійного корпусів, чудового барокового костелу Непорочного Зачаття Діви Марії, залишків фортечних стін з бійницями та вежами. Двоярусний Надбрамний корпус, збудований у 18 столітті, має ламані контури та два ряди бійниць. Все це разом з важкими чавунними воротами підвищувало обороноздатність монастиря в ту епоху, але архітектурі Надбрамного корпусу не чужа і краса. Дві частини корпусу з'єднує башта-перемичка, увінчана куполоподібним дахом із гербом ордена кармелітів у верхній частині. Келейний корпус, що примикає до костелу, має широкий аттик та дві симетричні башти-дзвіниці у стилі бароко, які увінчують будову по кутах від костелу.

Найвишуканішою будовою монастиря є тринефна базиліка Маріїнського костелу – білокам'яна барокова споруда, прикрашена всередині ліпниною, позолотою, різьбленням та розписом «альфреско». У верхній костел ведуть вигнуті кам'яні сходи, які з обох боків обрамляють вхід у нижній костел. На фасаді костелу розташовані скульптури Божої Матері, Святої Терези та Іоанна Хрестителя. В інтер'єрі костелу переважають світлі тони, а високі аркові склепіння додають у приміщення простір та об'єм. Головною реліквією костелу є коронована ікона Діви Марії у позолоченій рамі, копія тієї самої чудотворної ікони, яка зникла у роки Другої світової війни. Ця копія була створена у 1990-х роках та супроводжувала Папу Римського Іоанна Павла II під час його поїздки Україною. У цокольному поверсі головного фасаду розташований вхід у костел, який є найстарішою будовою монастиря. Під час будівництва нижнього костелу та його келій використовували фрагменти стін родового замку Тишкевичів, про що свідчить товщина стін, наявність підземелля та засипаних тунелів.

Монастир Кармелітів Босих відкритий для відвідувань:

вівторок-неділя – з 9 до 17, понеділок – вихідний.