Наш додаток Castles.today готовий для Вас
Барський замок
Колись велична фортеця височіла над річкою Ров і гордо називалася «воротами Поділля», не поступаючись за значимістю могутньому Кам'янець-Подільському замку. В історії Барського замку багато гучних імен знаменитих полководців, але особливе місце серед них займає жінка – впливова та мудра королева Бона Сфорца д'Арагона, завдяки якій місто Бар отримало своє ім'я та відродилося після татарських набігів. Сумна доля була уготована Барському замку в 17-18 століттях, коли численні війни та повстання підірвали колишню міць цієї подільської фортеці. Останньою битвою в історії старовинного замку стало повстання барських конфедератів, після якого замок став невідворотно перетворюватися на руїни.
Місцевість, де розташоване зараз місто Бар, має дуже давню та бурхливу історію. Наприкінці I тисячоліття нашої ери тут мешкало східнослов'янське плем'я уличів, а через кілька століть поселення на березі річки Ров, притоці Південного Бугу, входило до складу так званої Болохівської землі. Це був союз слов'янських племен, керований представниками кількох давньоруських династій. У 13 столітті норовливі болохівці відокремилися від Київського князівства, але незабаром потрапили у залежність від Золотої Орди. Більше століття тривав їх вимушений союз з ординцями, поки в 1362 році не відбулася знаменита битва на Синіх Водах, коли військо великого князя литовського Ольгерда розбило військо трьох татарських князів і тим поклало кінець панування ординців на Поділлі. Литовські князі Коріатовичі, що отримали Поділля від свого дядька Ольгерда, почали активно освоювати нові землі, що супроводжувалося спорудженням фортифікацій. Ймовірно, у цей період на правому березі річки Ров, на місці давньоруського городища, зруйнованого в 13 столітті під час нашестя монголів, литовці звели замок, оточений ровами та валами з південно-західного боку, що мав природний захист – річку – з північно-східного боку. (Детальніше в розділі Історія)
Що подивитися?
До теперішнього часу від Барського замку вціліло дуже мало фрагментів: руїни кам'яних стін, які після білокам'яний карнизу виконані з червоної цегли; залишки внутрішніх укосів (ескарпи) облицьованого рову; залишки валів та бастіонів; деяке підвальне приміщення на території колишнього замкового двору, яке місцеві жителі чомусь називають «турецькими погребами». З 2019 року волонтери та небайдужі городяни влаштовують регулярні збори з метою розчищення території колишнього замку від сміття, гілок та чагарників. Можливо, це допоможе археологам розпочати нові дослідження, а може, і стане початком відновлення Барського замку.
Барський замок відкритий для відвідувань:
руїни замку знаходяться у вільному доступі щодня та цілодобово.
