Переглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.

cookies
noimage

Форт-Пойнт у Сан-Франциско

Масивний форт, збудований понад 150 років тому біля входу в Залив Сан-Франциско для захисту Каліфорнії від можливих морських атак, колись вважався гордістю системи фортець берегової лінії Тихого океану і носив схвальне прізвисько Гібралтар Західного узбережжя. За іронією долі Форт Пойнт ніколи не брав участі в бойових діях, залишаючись усього лише мовчазним свідком подій Громадянської війни і Світових воєн 20 століття. Під час будівництва відомого моста через протоку Золоті Ворота Форт Пойнт опинився під загрозою знесення, але архітектурна та історична цінність старовинної споруди виявилася вище за інженерні проекти. Це дозволило зберегти форт, який в наші дні є найпопулярнішою пам'яткою Сан-Франциско, історичним музеєм та частиною міського парку Золоті Ворота.

Історія Форту Пойнт

Початок історії форту було покладено дещо раніше його появи на південній стороні протоки Золоті Ворота, оскільки попередницею Форту Пойнт є фортеця Кастільо-де-Сан-Хоакін. У 1776 році на території сучасного Сан-Франциско іспанці заснували перше європейське поселення, для захисту якого через кілька років почалося будівництво фортеці. Місце для розташування було обрано стратегічно вірно і вдало – на високій білій скелі, в самій вузькій частині входу в затоку Сан-Франциско. У грудні 1794 завершилося будівництво Кастільо-де-Сан-Хоакін, яка була виконана з глинобитної цегли і мала на озброєнні ледве більше 10 гармат.

Побоюючись британського вторгнення, іспанський королівський фрегат «Арансасу» незабаром передав фортеці ще шість бронзових гармат, але фортеця так і не стала опорою іспанської влади над регіоном. Відсутність належного догляду, дощі й океанські шторми стали причиною швидкого руйнування стін фортеці, в якій до того ж виникала проблема нестачі солдат гарнізону. У 1821 році регіон і фортеця стали належати мексиканцям, держава яких здобуло незалежність від Іспанії. Але вже в 1835 році мексиканська армія перебралася в район Сонома, покинувши Кастільо-де-Сан-Хоакін, яка поступово руйнувалася.  (більше)

Що подивитися?

Форт Пойнт, як і належить суворій військовій будові, начисто позбавлений будь-якого вигадливого декору або пишних інтер'єрів, але проте дає можливість зануритися в атмосферу армійських буднів американських солдатів другої половини 19 століття. Вода оточує форт з трьох сторін, і тільки четверта стіна з південного боку звернена до суші. Саме в ній, як у самому теплому місці будівлі, були обладнані житлові приміщення для офіцерів і казарми для солдатів. Тут можна побачити типову обстановку спалень і кухонь з начинням тих років і нехитрим меблюванням: ліжко, скриня, дзеркало, годинник, простенькі фіранки на вікнах, стіл і стілець – ось в більшості випадків і все, чим задовольнявся офіцерський склад.

У казармах для рядових солдат обстановка більш спартанська, тут в одній кімнаті розміщувалося по 20 осіб, які спали на двоярусних ліжках. Крім ліжок у цих кімнатках більше нічого й не містилося, хіба що вішалка для шинелей та підставка для зброї. У пороховому погребі форту можна побачити величезні бочки, що зберігаються в кілька рядів; зараз вони порожні і безпечні, а понад століття тому біля важких, дубових дверей складу день і ніч ніс службу караул. Крім того, щоб уникнути руйнувань від випадкового вибуху, стіни в погребі були кілька метрів в товщину, і це можна наочно побачити на зрізі однієї зі стін, товщина якої перевищує 10 цеглин.

На першому поверсі форту представлені зразки артилерії 19 століття – гармати, ядра та інша зброя, яка так ніколи і не вистрілила з казематів Форту Пойнт. По гвинтових сходах можна піднятися на дах фортеці, де збереглися круглі фундаменти – барбети, на яких теж колись стояли грізні гармати. На даху розташований Маяк Форту Пойнт, який повинен був допомагати судам проходити через протоку, але під час туману вогник маяка був непомітний. У погану погоду доглядач маяка подавав сигнали звуком дзвона, який через погану чутності був пізніше замінений сурмою, а в 1911 році – сиреною. Після зведення моста Золоті Ворота маяк втратив своє значення, і вогонь на ньому запалювався в останній раз в 1934 році.

Форт Пойнт відкритий для відвідувань:

п'ятниця-неділя – з 10 до 17;
закритий у День Подяки, 25 грудня та 1 січня.