Переглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.

cookies
noimage

Історія фортеці Касба Удайя

Фортечні укріплення, що панували над долиною річки Бу-Регрег, існували на місці сучасної Касба Удайя задовго до її заснування. Історія місцевості до прибуття сюди династії Альмохадів мало вивчена, але деякі історики вважають, що укріплення могли виникнути ще в римську епоху. Ймовірно, на їх місці в 1140 році емір Ташфін ібн Алі з династії Альморавидів побудував укріплений монастир – рібат, який був відомий під назвою Ксар Бенітаргас (Бні Тарга). Офіційна історія Касба Удайя почалася після середини 12 століття, коли марокканські володіння Альморавидів опинилися під владою Альмохадів. У 1150 році Абд аль-Мумін, перший правитель Альмохадського халіфату наказав збудувати фортецю на лівому березі затоки, в тому місці, де річка Бу-Регрег впадає в Атлантичний океан. Касба була названа Аль-Махдія в честь духовного лідера Альмохадів, махді Мухаммад ібн Тумарта.

У 1162 році в нинішньому Рабаті була завершена ще одна фортеця – Рібат-аль-Фатх (Фортеця Перемоги), але Аль-Махдія продовжувала відігравати важливу роль аж до смерті Абд аль-Муміна, який приймав тут різних послів, а також готував свою армію до походу на Андалузію. За часів онука халіфа, Абу Юсуфа Якуба аль-Мансура в Рабаті відбувалося масштабне будівництво, оскільки це місто було оголошене столицею Альмохадського халіфату. Касба Удайя втратила свій значущий статус, але як і раніше була важливою ланкою міських оборонних споруд. В сторону фортеці були звернені двоє воріт в південній частині міської стіни – Баб Ксіба і Баб Агнау. Після падіння династії Альмохадів у 1269 року на землях Марокко стали правити Марініди, які своїм адміністративним і військовим центром зробили Фес. Через деякий час Касба Удайя, як і інші, колись величні будівлі Рабату, стала приходити в занепад. В історичних записках мавританського вченого і дослідника Ель-Вассана повідомляється, що на початку 16 століття в Рабаті навряд чи налічувалося 100 житлових будинків.

Новий виток в історії Касба Удайя стався в 1610-х роках, коли король Іспанії і Португалії Філіп III почав вигнання маврів зі своїх володінь. Кілька тисяч орначерос (останні мусульмани Іспанії родом з поселення Орначос) влаштувалися в околицях Рабату і зайняли касбу. З кожним днем їх ставало все більше, і тодішній султан Марокко Зідан Абу Маалі (Мулай Зідан) з династії Саадитів запропонував вигнаним моріскам вступити до нього на військову службу. Обов'язком орначерос був захист Рабату і його приміського району Сале, а також збір митних зборів на товари в порту. У цей період занедбана Касба була відремонтована, а через кілька років і зовсім стала столицею невеликої піратської держави – Республіки Сале. Майже півстоліття існувала ця незалежна республіка, доходи якої безпосередньо залежали від торгівлі рабами і піратських рейдів.

У 1666 році влада в Марокко перейшла до династії Алауітів, яким вдалося об'єднати країну, а також покласти край веселій піратській вольниці. Хоча піратство зберігалося на берегах річки Бу-Регрег ще тривалий час, сама Касба Удайя перейшла під контроль султанського війська. За часів султана Мулай Рашид ібн Шерифа Касба була відремонтована і розширена завдяки будівництву нових фортечних валів в південно-східній частині, які мали додаткове укріплення у вигляді двох масивних веж – Бурджів. В цей же період на території фортеці почалося будівництво султанського палацу, який був завершений вже в часи правління султана Мулая Ісмаїла ібн Шерифа. Чергова перебудова Касби відбувалася в 1750-80-х роках, коли султан Мохаммед III бен Абдаллах почав відновлення оборонної системи міста і зміцнення порту, щоб захистити Рабат від європейського вторгнення.

Султан придбав флот і військо, яке боролося з піратством і контролювало морські торгові шляхи. До Касби було прибудовано масивну оборонну споруду Бурдж Скала, архітектором якої був Мухаммад аль-Інглізі, англієць, який прийняв мусульманську віру. У 1830-х роках Касба вперше отримала назву Удайя, під яким вона відома досі. Це назва співзвучна імені племені кочівників Сахари, які були налаштовані вороже до династії Алауітів, але султан Мулай Абд ар-Рахман зумів знайти підхід до вождів племені, виділивши їм в околицях Рабату землі для обробітку та пасовищ. Касба стала місцем проживання вождів племені Удайя, яким ставилося в обов'язки стежити за порядком і громадським спокоєм, а також охороняти міські стіни від набігів інших кочових племен. Зі встановленням французького протекторату в 1912 році оборонні та адміністративні функції Касба Удайя були скасовані.