Переглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.

cookies
noimage

Стара фортеця (Палео Фруріо)

Корфу, один з найкрасивіших островів Греції, може пишатися не тільки своїм приємним кліматом і мальовничими пейзажами, а й багатою історією. Яскравим підтвердженням цього є Стара фортеця міста Корфу, яка почала своє існування ще в епоху Візантії, була укріплена і добудована венеціанцями, вірно служила їм більше 4 століть, а потім пережила французький і британський періоди управління островом.

Історія Старої фортеці

Стародавнє місто Корфу або Керкіра, як називали його раніше місцеві жителі, займало важливе місце серед грецьких міст-полісів. Корфу, засноване в 8 столітті до н.е. грецькими вихідцями з Коринфа, з давніх-давен мало оборонні укріплення на краю мису, який омивається водами затоки Гарітса з півдня і затоки Керкіра з півночі. Залишки стародавніх укріплень, які сучасні археологи знаходять на території Старої фортеці, датуються приблизно 6 століттям нашої ери. Ймовірно, в епоху ранньої Візантії вторгнення готичних племен змусило городян посилити оборону мису і з цього моменту тут, під захистом фортечних укріплень, облаштовувався район, який тепер називається Старе місто. Про існування фортеці в 7-10 століттях даних не збереглося, але вже в першій половині 11 століття в історичному циклі «Алексіада», який написала візантійська принцеса Анна Комніна, Корфу характеризується як «дуже укріплене місто». (більше)

Що подивитися?

Стара фортеця – це перше, що бачать сучасні мандрівники, які наближаються до Корфу на поромі з боку Греції. На вершині скелястого пагорба здалеку видно високий хрест, маяк і старі стіни, які пережили кілька епох. До головного входу в Стару фортецю веде міст, який перекинуто через глибокий рів – канал Контрфосса, де в наші дні пришвартовано чимало яхт і катерів. У 19 столітті старовинний відкидний міст, що піднімався в разі небезпеки, був перебудований в стаціонарний міст з поручнями і ліхтарями. У приміщенні вхідних воріт розташований невеликий музей, в якому представлена колекція візантійських ікон і мозаїки. За галереї бастіонів фортеці можна вийти на вершину цитаделі і з оглядового майданчика поглянути на вражаючу панораму міста і морських просторів. На території фортеці встановлено багато різноманітних гармат, за якими можна простежити різні періоди існування Палео Фруріо. Деякі з гармат належали венеціанцям, інші – французам і британцям.

Найбільш примітною будовою, яка дісталася Старій фортеці від британського періоду, є церква Святого Георгія, покровителя воїнів. У 1840 році церква була побудована в якості англіканського собору для службовців гарнізону. Після відходу британських військових з острова церква стала православним храмом, в який були передані старовинні ікони храму Агіос Спиридон. Будівля церкви привертає величезну увагу туристів завдяки архітектурі, незвичайній для культової споруди. Будівля виконана в неокласичному стилі з доричними колонами біля входу і більше нагадує давньогрецький храм, ніж православну церкву. Навпроти Старої фортеці розташована Спьянада, яка колись була всього лише однією з оборонних споруд фортеці – пустельним майданчиком для стрільби, а в 19 столітті перетворилася в красиву міську площу. Кажуть, що це найбільша площа в Греції і одна з найбільших в Європі.

Стара фортеця Корфу відкрита для відвідувань:

квітень-жовтень – з 8 до 20;
листопад-березень – з 8 до 15.